Роль резонансу в акустиці приміщень
Другим суттєвим параметром що впливає на акустичний комфорт приміщення є резонанс. Він суттєво посилює ефект стоячої хвилі як в прикладі на мал. Однак розглянемо ще один його суттєвий вплив на акустичні властивості приміщення.
Мабуть всі ми пам’ятаємо камертон з уроків фізики - він налаштований на певну частоту, наприклад 440 Гц для ноти “Ля”, і чудово слугує для настройки музичних інструментів. Якщо ж інструмент вже настроєний і на ньому відтворити ноту Ля та камертон сам починає коливатися і видавату ті самі 440 Гц, хоча ми його навіть не торкалися - це і є явище резонансу - в нашому випадку відбувається поглинання предметом енергії звукової хвилі. Також ми помічали його коли вантажівка їхала повз наш будинок і в ньому починали бриньчати вікна на частоті гуркоту двигуна - скло починало поглинати енергію на певній так званій власній частоті, і як наслідок, інтенсивно коливатися.
Графік залежності власних коливань від внутрішнього (міжмолекулярного) тертя матеріалу

Коротко кажучи у будь-якого предмета є так звані власні частоти (f ₀) на яких він буде резонувати - інтенсивно поглинати енергію звукових хвиль і коливатися, а значить звучати - стане джерелом звуку на частоті (f ₀) падаючої на нього звукової хвилі. Такі предмети починають спотворювати звуковий фон в приміщенні, з’являються малопомітні або інтенсивні “сторонні” звуки, “дзижчання”, вібрації, які псують звукову обстановку. Особливо це буде помітно коли в приміщенні звучить музика або працюють прилади з низько- та середньочастотним шумом (гулом).
Графік відбиття звукової хвилі від будівельного силікатного скла 4 мм наведений вище праворуч.
На графіку чітко видно як мікрофон вловлює власні резонансні частоти 4 мм скла - на частотах ~200 Гц та ~400 Гц в діапазоні, де для комфортної акустичної картини навпаки потрібне максимальне звукопоглинання, в тому числі для зменшення реверберації та стоячих хвиль. В даному ж випадку присутні два більших піки (f ₁ і f₂) та меньший (f ₃) підсилення відбитого звуку за рахунок власного резонансу скла.
Для боротьби з цим явищем важливо вибирати матеріали з значним звукопоглинанням в широкому спектрі частот (особливо на низьких частотах до 400 Гц, де явище резонансу буде найбільш відчутно спотворювати звукову картину) та мінімально вираженими власними резонансними частотами - ц е тим більш виражено, чим менш пружним є матеріал. В нашому прикладі полікарбонат є набагато менш пружним ніж силікатне скло. А оскільки для виникнення та розповсюдження хвиль потрібне пружне середовище, то полікарбонат матиме набагато більше звукопоглинання та набагато менше виражені власні резонансні частоти.
З результатом випробувань в сертифікованій лабораторії можна ознайомитися тут: оригінал англ та переклад українською мовою.
Графік звукопоглинання полікарбонатної панелі (з протоколу випробувань)

Порівняльна таблиця характеристик скла і полікарбонату, коли джерело звуку зовні, а приймач всередині приміщення (звукопоглинання зовнішніх шумів).

Порівняльна таблиця характеристик скла і полікарбонату коли джерело звуку і приймач в одному приміщення (звуковідбиття хвиль від поверхні).

Висновок
Полікарбонатні панелі не тільки надзвичайно міцні, але й краще за силікатне скло, особливо на низьких частотах до 400 Гц, де це найважливіше, поглинають звукову енергію та мають набагато менш виражені власні резонансні частоти, що дозволяє навіть при значних площах скління мати суттєво кращий звуковий комфорт як у житлових так і у нежитлових приміщеннях, до того ж в низькому бюджеті.