Хімічна стійкість полікарбонату

Хімічна стійкість полікарбонату

 

Хімічна стійкість — це спроможність матеріалу протистояти дії агресивних хімічних речовин, таких як кислоти, луги, розчини солей та газів.

 

Найвідоміший процес хімічного впливу — всім відома корозія металів. В результаті електролітичної реакції поверхня металів витончується і поступово руйнується. Цей процес відбувається за однаковим механізмом з різними реагентами.

 

Але на відміну від металів, термопластичні матеріали реагують на вплив різних хімікатів у різний спосіб.

 

Полікарбонатні листи можуть частково розчинятись, набрякати, розшаровуватись, змінювати колір тощо. Однак не завжди відбувається видима деформація чи руйнування листа. Найнебезпечніший вплив хімічних речовин призводить до утворення різних за розміром тріщин, подекуди видимих тільки під мікроскопом. Утворення таких шпарин з часом приведе до пошкоджень у місцях, де лист отримує найбільше навантаження: місця згину, з’єднання тощо. Механічні властивості полімеру погіршуються, що спричиняє поступове руйнування листа.

 

Численні досліди та деякі випадки у виробничій практиці показали різні прояви хімічного впливу на полікарбонатні продукти.

Наприклад, полікарбонат поступово розчиняється взаємодіючи з такими речовинами:

• етиленхлоридом
• хлороформом
• м-крезолом 
• піридином 
• тетрахлоретаном 
• деякими іншими, залежно від виду і хімічного складу полікарбонату.

 

Спираючись на досліди, набрякання полікарбонатного матеріалу може відбуватись при взаємодії з такими речовинами, як:

• бензол 
• хлорбензол 
• ацетон
• ацетонітрил 
• етилацетат 
• театралін
• тетрахлорид вуглеводню.

 

Крім того, на практиці полікарбонат показав низьку хімічну резистентність до ефірів, ароматичних та хлорпохідних вуглеводнів, кетонів, а також лужних розчинів, аміаку та амінів.

 

До яких же речовин полікарбонат проявляє хімічну стійкість?

 

Детальний звіт ви побачите у таблиці нижче. Підбиваючи підсумки, вироби з полікарбонату є хімічно стійкими до:

• більшості кислот, органічних та неорганічних
• окислювальних та відновлювальних рідин
• пально-мастильних речовин 
• восків та олив
• аліфатичних та циклоаліфатичних вуглеводнів 
• до спиртів, за виключенням метилового.

 

Полікарбонат не можна піддавати тривалому впливу води, температура якої перевищує 600С. Як свідчить досвід застосування продуктів із  полікарбонату, нижче цієї позначки всі вони характеризуються стабільною високою хімічною стійкістю до води. А за вищих температур починається руйнування, ступінь якого залежить тільки від температури та тривалості контакту з гарячою водою. Варто зазначити, що короткий контакт з гарячою водою практично не впливає на властивості та цілісність полімеру. Наприклад, посуд, зроблений з полікарбонату, витримує понад 1000 циклів миття у посудомийній машині без суттєвих змін форми чи властивостей. 

 

Нижче наведені таблиці, в якій міститься інформація про хімічну стійкість полікарбонату до різних речовин. Однак, всі наведені дані, варто вважати актуальними лише за кімнатних температур. Якщо вам потрібні дані про витривалість полікарбонатних листів за вищих температур, ми готові надати більше даних за запитом.

 

Необхідно враховувати, що хімічний вплив на полікарбонат залежить також від концентрації речовини, з якою відбувається взаємодія. У таблиці цей фактор впливу наведений в окремому стовпці. Однак існує ціла група досить агресивних реагентів, зокрема клеючі та герметизуючі рідини, що створюють сильний фізичний ефект на полімерні матеріали. Вони щільно склеюють та герметизують місця з’єднань полікарбонатних листів без хімічного впливу. Можемо надати інформацію про такі речовини на спеціальних інформаційних листах, на ваш запит.

 

Ми зібрали та проаналізували багато теоретичної інформації, звітів про досвід у виробництві, описів лабораторних експериментів. З усім тим, жоден виробник не дасть жодних гарантій на хімічну стабільність без проведення серії дослідів та складання відповідної технічної документації. Особливо це стосується тих випадків, коли продукт з полікарбонату матиме ризик взаємодії з хімічними речовинами, яких немає у наведеній нижче таблиці. Рекомендуємо у таких випадках звернутись до представника виробника у вашому регіоні.

 

Плануючи проектування та монтаж полікарбонату в екстремальних термічних умовах, рекомендуємо поставитись до даних у таблиці як до середньостатистичних даних.

Відовідальність за неправильну експлуатацію, використання невідповідних комплектуючих частин, хімічний вплив несумісних речовин тощо, повністю лежить замовнику або особах, що виконували монтаж. Компанія-виробник полікарбонату бере на себе обов’язки на постачання продуктів високої якості у належній комплектації. А далі у випадках, коли трапляється пошкодження, що тягне за собою фінансові втрати, виробник не дає гарантій на неправильний монтаж та експлуатацію.

Умовні позначення, використані у таблиці:

• У — стійкі (від рос. “устойчивые”)
• ЧУ — помірно стійкі (від рос. “частично устойчивые”), що означає можливість поступового руйнування 
• Н — нестійкі (від рос. “не устойчивый”), тобто руйнування відбувається швидко у нетривалий термін

 

Хімічна стійкість продуктів полікарбонату за кімнатних температур